22:24 

"Лісова пісня", AU

Scorpionata
Never looking back... I hate being forced to do something I don't wish to...
От меня: не могу не репостнуть такую замечательную замечательность! Мечтала об этом со времен школы.


17.10.2016 в 20:09
Пишет Poltavka:

Лісовий переспів
Название: Лісовий переспів
Автор: Poltavka
Рейтинг: G.
Персонажи/Пейринг: Мавка/Перелесник
Фандом: «Лісова пісня»
Жанр: AU
Отказ от прав: все права принадлежат Лесе Украинке:laugh:
Саммари: опять же внезапно вспомнила, что когда-то обещала RonaVorona АУшку по «Лісовій пісні». Вот, даже пост нашла: ronavorona.diary.ru/p208868505.htm
А потом пришла на работу, села и сочинила. Всё под картинкой.
P.S. Что ни пишу, все равно спаффи получаются, хоть какой фандом возьми:facepalm:
P.P.S. Даже нашла пару иллюстраций в тему, но они мне не нравятся. Будет просто рисунок для концовки.



ДІЯ III

М а в к а (зриває з себе багряницю)

Бери мене! Я хочу забуття!

Раптом на галявині знову з’являється Перелесник.

П е р е л е с н и к

– Ні, ти її не візьмеш! Не пущу
коханої в пітьму німу могильну!

Повітря навколо нього спалахує так гаряче, що навіть Марище відсахується. Перелесник підхоплює Мавку на руки і вони зникають у іскристому вогняному вихорі. Потім опускаються біля старої Мавкиної верби.

П е р е л е с н и к (розпачливо)

Що тобі в цьому хлопці?! Він тебе
собі в забаву знівечив та зрадив,
стоптав всю душу, відібрав надію
й напризволяще кинув. То навіщо
ти так себе катуєш через нього?
Хіба його натури ти не бачиш?

М а в к а (стиха)

Мені здавалось, бачила колись –
коли пісні ті слухала чарівні.
То їхній голос птахом тріпотів,
аж зорі озивалися у небі
і світляками падали в траву.

П е р е л е с н и к

Щось я не розумію: ти була
в свою любов закохана, та й годі?

М а в к а

Виходить, так. І я його не знала
по-справжньому. Лиш мрію весняну
свою непевну втілювала марно,
привабливу та ніжну, що серпанком
мені закрила очі й осліпила,
мабуть, і серце. Так, це все воно
собі зростило нещасливу долю.

П е р е л е с н и к

Такі вже люди, Мавко, бо вони
міняються, мов листя на деревах:
ще вчора шелестіло на вітру,
а взавтра перетвориться на порох.
Вони мінливі, наче на лугу
проміння сонячне: допоки сонце є,
шугають серед зілля мерехтливо,
а найде тінь – то й сліду не залишать.
Та люди і міняють навкруги
усіх й усе під себе, бо не терплять
чужої волі коло власних пут.
Я ж обіцяю, люба, що не зазіхну
й на крихту волі, зроду не примушу
змінити легкість на важкий тягар,
зв’язати крила, щоб ходила пішки –
та можу сам змінитись, якщо хочеш.
Як хочеш співів, що від серця йдуть –
то буду я співати соловейком
про те, як дух вогняний у вогні
краси твоєї світлої палає –
вона ж і зігріває, і пече,
і в тім вогні мені нема рятунку.

М а в к а

Куди ж ти звеш мене?

П е р е л е с н и к

В осінні сни,
прозорі, золоті та павутинні.
Солодким димом стеляться вони,
колишуть нас кленовим поцілунком
до самої весни – крізь лютий холод,
зимову тугу й темряву довкола.

М а в к а

То згоден ти на мене зачекати?

П е р е л е с н и к

Чекатиму хоч вічність.

М а в к а

І нічого
у мене не проситимеш?

П е р е л е с н и к

Нічого.

М а в к а

Це добре. Бо, здається, я не маю
наразі й дещиці, яку могла б віддати.

ЕПІЛОГ

Весна. У вербовому гіллі серед пухнастих сережок Мавка чеше коси, розпустивши їх аж до землі.

Л і с о в и к (виходячи із-за дерев)

Прокинулась нарешті! Довго ж ти спала!

М а в к а (повільно, наче спросоння)

Мені узимку снився дивний сон,
сумний, як морок… але зараз з нього
лишилися уривки… не згадати.
Ось наберу джерельної води –
вона їх швидко змиє.

Л і с о в и к

От і добре. Сплети вінок свій, доню,
весняний,
вдягни зелені шати барвінкові
й лети собі на волю, не барися.

М а в к а (сміючись)

Ми з Перелесником у гори летимо,
він показати обіцяв смереки…


URL записи


Ну и собсна, диалог Перелесника и Мавки, который я так люблю и в ходе которого мне его так жаль. Перелесник

(улесливо в’ється коло неї)

Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці,

там гірські русалки, вільні Літавиці,

будуть танцювати коло по травиці,

наче блискавиці!

Ми тобі знайдемо з папороті квітку,

зірвем з неба зірку, золоту лелітку,

на снігу нагірнім вибілимо влітку

чарівну намітку.

Щоб тобі здобути лісову корону,

ми Змію-Царицю скинемо із трону,

і дамо крем’яні гори в оборону!

Будь моя кохана!

Звечора і зрана

самоцвітні шати

буду приношати

і віночок плести,

і в таночок вести,

і на крилах нести

на моря багряні, де багате сонце

золото ховає в таємну глибінь.

Потім ми заглянем до зорі в віконце,

зірка-пряха вділить срібне волоконце,

будем гаптувати оксамитну тінь.

Потім, на світанні, як біляві хмари

стануть покрай неба, мов ясні отари,

що холодну воду п’ють на тихім броді,

ми спочинем любо на квітчастім…

Мавка

(нетерпляче)

Годі!

Перелесник

Як ти обірвала річ мою сердито!

(Смутно і разом лукаво.)

Ти хіба забула про торішнє літо?

Мавка

(байдуже)

Ох, торішнє літо так давно минуло!

Що тоді співало, те в зимі заснуло.

Я вже й не згадаю!

Перелесник

(таємниче нагадуючи)

А в дубовім гаю?..

Мавка

Що ж там? Я шукала ягідок, грибків…

Перелесник

А не приглядалась до моїх слідків?

Мавка

В гаю я зривала кучерики з хмелю…

Перелесник

Щоб мені послати пишную постелю?

Мавка

Ні, щоб перевити се волосся чорне!

Перелесник

Сподівалась: може – миленький пригорне?

Мавка

Ні, мене береза ніжно колихала.

Перелесник

А проте… здається… ти когось кохала?

Мавка

Ха-ха-ха! Не знаю!

Попитай у гаю.

Я піду квітчати дрібним рястом коси…

(Подається до лісу.)

Перелесник

Ой гляди! Ще змиють їх холодні роси!

Мавка

Вітерець повіє,

сонечко пригріє,

то й роса спаде!

(Зникає в лісі.)

Перелесник

Постривай хвилину!

Я без тебе гину!

Де ти? Де ти? Де ?

@темы: my ОТР..., Проза и драматургия, Поэзия, ПЧелки, Не авторское, Наболевшее, Любопытное, Искусство и красота, ФФ, Украина, Скорпионство, Фотошоп

URL
Комментарии
2016-10-18 в 22:28 

Scorpionata
Never looking back... I hate being forced to do something I don't wish to...
Хэ-хэ, аватарка выскочила ОЧЕНЬ в тему :-)))))

URL
Комментирование для вас недоступно.
Для того, чтобы получить возможность комментировать, авторизуйтесь:
 
РегистрацияЗабыли пароль?

My Personal Little Hell

главная